Новини
12-13 грудня 2024 р. науковці Інституту екології Карпат НАН України були співорганізаторами та активними учасниками науково-практичної конференції III Зимові Читання в Синьогорі "Пріоритетні напрямки охорони природи в умовах довготривалої війни", яка відбулася в Національному природному парку "Синьогора" (с.Стара Гута, Івано-Франківська область).
Під час конференції особливу увагу було звернено на актуальні питання розвитку природно-заповідного фонду, збереження та вивчення біорізноманіття у національних природних парках і заповідниках, а також особливості ведення природоохоронної та еколого-освітньої роботи в умовах війни, потребу зміни підходів до рекреаційної діяльності з урахуванням нових викликів до реабілітації учасників ЗСУ та членів їх сімей.
Науковці відділу екосистемології опублікували Збірник наукових статей «Особливості процесів спонтанної сильватизації в екосистемах західних регіонів України» (Башта А.-Т.В., Гамкало З.Г., Гірна Г.Я., Канарський Ю.В., Корусь М.М., Марискевич О.Г., Леневич О.Г., Пука Є.О., Шпаківська І.М., Царик І.Й., Яворницький В.І., Ященко П.Т.. – Національна академія наук України, Інститут екології Карпат, Львів: Простір-М, 2022. – 152 с. ISBN 978-617-8055-53-0
У збірнику узагальнено дослідження структурно-функціональної організації вторинних лісових, післялісових та постаграрних екосистем Західного Полісся, Північного Поділля та Бескидів (Українські Карпати), що перебувають у процесі спонтанної сильватизації. Розглянуто історичні та екологічні аспекти процесу самозаліснення, а також теоретичні та практичні аспекти регіональної зумовленості процесів сильватизації і їх ролі у формуванні зональних чи азональних типів екосистем.
Хто чує екологів в Українських Карпатах? Що буде з убивцями зубрів, «чорними лісорубами» і лобістами вітрових електростанцій? Відповідь на ці та інші важливі запитання Ви можете дізнатися з інтерв’ю Оксани Марискевич, кандидата біологічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту екології Карпат НАН України на телеканалі Перший Західний.
23 жовтня 2024 року, у рамках візиту науковців Інституту екології Карпат НАН України до Природного заповідника «Розточчя», відбулося обговорення освітньо-наукової програми Інституту екології Карпат НАН України зі спеціальності 101 Екологія третього освітньо-наукового рівня вищої освіти для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії.
У зустрічі взяли участь представники Інституту екології Карпат НАН України (директор Інституту, член-кореспондент НАН України І.М. Данилик й аспірантка IV року навчання М.П. Юсковець), представники Природного заповідника «Розточчя» (директор заповідника, к.с.-г.н., І.М. Скольський і науковий співробітник І.Г. Хомин), а також почесний гість заходу, професор Саскачеванського університету (Канада) В.В. Крічфалушій.
22 жовтня 2024 р. відбулося урочисте засідання Вченої ради Інституту екології Карпат НАН України з нагоди 33-ої річниці заснування Інституту.
Почесним гостем засідання був професор Саскачеванського університету з Канади Володимир Крічфалушій, який привітав колектив Інституту зі святом, а також змістовно та цікаво розповів про провінцію Саскачеван, освітні традиції й структуру Саскачеванського університету (одного з найбільших дослідницьких університетів Канади), про докторські програми та можливості для навчання й мобільності українських аспірантів.
У середу 16 жовтня 2024 року відбулося обговорення освітньо-наукової програми Інституту екології Карпат НАН України зі спеціальності 101 Екологія третього освітньо-наукового рівня вищої освіти для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії.
На порталі «Моя наука» у рамках проекту «Українські вчені на війні» опубліковано допис авторки проекту Христини Семерин – талановитої дослідниці, PhD, журналістки, есеїстки про Героя російсько-української війни, талановитого науковця та нашого колегу Володимира Козловського.
У червні 2024 року, у рамках візиту науковців Інституту екології Карпат НАН України до Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, відбулося обговорення освітньо-наукової програми Інституту екології Карпат НАН України зі спеціальності 101 Екологія третього освітньо-наукового рівня вищої освіти для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії.
Із загибеллю Володимира внаслідок російської агресії, Інститут екології Карпат НАН України та наукова спільнота втратили відомого й талановитого науковця, прекрасного аналітика та висококваліфікованого еколога. Це велика та непоправна втрата для нас.
Досі найбільшою проблемою у Карпатах було браконьєрське вирубування лісів. Але віднедавна карпатські верхи заполонили браконьєри, які полюють за іншим екзотичним природним скарбом — ісландським мохом.
В Інституті екології Карпат НАН України 18 жовтня 2023 р. відбулася V (XVI) Міжнародна наукова конференція молодих учених «Наукові основи збереження біотичної різноманітності». Співорганізаторами конференції були колеги із Жешувського університету (м. Жешув, Польща).
Вийшла друком колективна монографія науковців відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України «Особливості формування і оцінка запасів органічного Карбону в лісових екосистемах регіонального ландшафтного парку «Надсянський»» (Пижик І., Шпаківська І., Марискевич О., Рожак В., Дичкевич В., Пука Є. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ОЦІНКА ЗАПАСІВ ОРГАНІЧНОГО КАРБОНУ В ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «НАДСЯНСЬКИЙ» / За ред. О.Г. Марискевич. – Львів, Інститут екології Карпат НАН України, 2022 – 112 с.)
Вітаємо Анну Гірну з перемогою в конкурсі на здобуття обласної премії для працівників наукових установ і закладів вищої освіти Львівської області у 2023 році!
20 квітня 2023 р. Анна Гірна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України провела еколого-краєзнавчу лекцію.
Вийшла друком колективна монографія науковців відділу популяційної екології Інституту екології Карпат НАН України “Популяційні основи уникнення втрат біорізноманіття у високогір’ї Українських Карпат” (Кияк В., Кобів Ю., Жиляєв Г., Білонога В., Дмитрах Р., Решетило О., Микітчак Т., Кобів В., Штупун В. Популяційні основи уникнення втрат біорізноманіття у високогір’ї Українських Карпат / За ред. В. Кияка, – Львів: Простір-М, 2022. – 166 с.).
У вівторок 11 квітня 2023 року відбулося обговорення Освітньо-наукової програми Інституту екології Карпат НАН України зі спеціальності 101 Екологія третього освітньо-наукового рівня вищої освіти для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії.
На сайті Секретаріату Карпатської конвенції розміщено рапорт "Impact of war on natural environment of the Carpathians in Ukraine", який був підготований Zbigniew Niewiadomski (Poland) і Oksana Maryskevych (Ukraine) на замовлення Міністерства Клімату і Довкілля Польщі до Міністерської конференції сторін Карпатської конвенції (Rzeszow, 21-22.11.2022). В рапорті, зокрема, міститься інформація про те, яким чином війна вплинула на різні аспекти функціонування природоохоронних установ в Карпатському регіоні України.
2 березня 2023 р. у режимі відеоконференції Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України провело нараду щодо обговорення можливих екологічних наслідків від будівництва гірськолижних мегакурортів «Свидовець», «Бистриця» та «Турбат» на території Івано-Франківської і Закарпатської областей. Головував перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник. Мова йшла переважно про «Свидовець», проти якого уже 7 років ведеться боротьба наукової спільноти і громадських екологічних організацій.
На засіданнях Сектору природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО обговорено актуальні напрямки прироохоронної діяльності в рамках програм ЮНЕСКО.
Провідний науковий співробітник відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України, кандидат біологічних наук Марискевич Оксана Георгіївна взяла участь у засіданні Сектору природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося 22 лютого 2023 року в онлан-режимі.
У Львові відбулося засідання фокус групи науковців та інших експертів на тему "Екологічна складова сталого розвитку Львівської агломерації"
Збереження біорізноманіття і раритетних типів оселищ в умовах кліматичних змін. Наукові рекомендації
Результати досліджень з відомчої цільової теми Інституту екології Карпат НАН України “Розробка методичних засад оцінки й прогнозування стану природних біосистем різних рівнів організації та збереження біорізноманіття у гірських і рівнинних регіонах України в умовах кліматичних змін” (2017-2021 рр.), яка виконувалася за Цільовою програмою наукових досліджень Відділення загальної біології НАН України “Фундаментальні засади прогнозування та упередження негативного впливу змін кліматичних умов на біотичні системи України” стали основою для видання наукових рекомендацій щодо збереження біорізноманіття і раритетних типів оселищ в умовах кліматичних змін
Вийшла друком колективна монографія Інституту екології Карпат НАН України “Збереження біорізноманіття у гірських і рівнинних регіонах України в умовах кліматичних змін”, у якій опубліковані результати досліджень із відомчої цільової теми Інституту “Розробка методичних засад оцінки й прогнозування стану природних біосистем різних рівнів організації та збереження біорізноманіття у гірських і рівнинних регіонах України в умовах кліматичних змін” (2017-2021 рр.), яка виконувалася за Цільовою програмою наукових досліджень Відділення загальної біології НАН України “Фундаментальні засади прогнозування та упередження негативного впливу змін кліматичних умов на біотичні системи України”.
Протягом останніх п’яти років Надія Миколаївна Сичак, старший науковий співробітник відділу охорони природних екосистем, кандидат біологічних наук Інституту екології Карпат НАН України, виконує обов’язки адміністратора, координатора й експерта з ботаніки в Національній мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN – https://www.ukrbin.com). Це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу. За допомогою UkrBIN кожен охочий має унікальну можливість долучитися до створення загальнонаціональної бази даних із біорізноманіття, дізнатися більше про поширення та чисельність видів рослин і тварин в Україні та світі й допомогти зберегти природний потенціал нашої планети.
Відповідь на ці та інші важливі питання ви можете дізнатися з інтерв’ю Остапа Решетила, кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Інституту екології Карпат НАН України, доцента Львівського національного університету ім. І. Франка, експерта напряму "Рідкісні види" WWF (Всесвітній фонд дикої природи) – Україна на телеканалі Перший Західний.
Вийшла друком колективна монографія відділу екоморфогенезу рослин Інституту екології Карпат НАН України “Стійкість та адаптивні структурно–функціональні зміни мохів під впливом абіотичних стресорів в умовах антропогенно трансформованого середовища” (Лобачевська О.В., Кияк Н.Я., Баїк О.Л., Хоркавців Я.Д., Соханьчак Р.Р., Карпінець Л.І., Бойко І.В., Бешлей С.В., Рабик І.В., Щербаченко О.І., Кіт Н.А. Стійкість та адаптивні структурно–функціональні зміни мохів під впливом абіотичних стресорів в умовах антропогенно трансформованого середовища : монографія / За ред. к.б.н. О.В. Лобачевської. – Львів: ГАЛИЧ-ПРЕС, 2022. – 280 с.)
Вийшла друком книга старшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України Анни Гірної у співавторстві з Євгенієм Жукавцем “Каталог павуків (Arachnida, Aranei) Львівської області (Україна)” (Гірна А., Жукавець Є. Каталог павуків (Arachnida, Aranei) Львівської області (Україна). – Львів, 2022. – 312 с.)
У кінці листопада 2022р. в он-лайн форматі відбувся Національний форум "Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології"
Провідний науковий співробітник, кандидат біологічних наук відділу екосистемології Марискевич Оксана Георгіївна взяла участь у круглому столі 4 "Проблемні питання поводження з небезпечними відходами в Україні", де виступила з доповіддю "Аналіз стану поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у Львові"
8-11 вересня 2022 року у Львові відбулася наукова Всеукраїнська конференція «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», присвячена 115-й річниці від дня народження Всеволода Ілліча Здуна.
У роботі конференції взяли участь 84 учасники з 32 провідних наукових і навчальних установ Києва, Львова, Харкова, Шацька, Івано-Франкового, Луцька, Одеси, Сум, Ужгорода, Житомира, Сарн та інших міст. Більшість з них підпорядковані Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України; представлені також інституції природозаповідного фонду України.
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
(Львів, 25 листопада 2021р.)
ПРИСВЯЧЕНА 120-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЧЛЕНА-КОРЕСПОНДЕНТА АН УРСР, ПРОФЕСОРА АНДРІЯ СОЗОНТОВИЧА ЛАЗАРЕНКА
Урочистості відбулися 24 листопада 2021 року
24 листопада 2021 року відбулось урочисте засідання Вченої ради Інституту екології Карпат НАН України, присвячене 30-річчю створення установи.
Інститут створено 22 жовтня 1991 року постановою Президії академії Наук Української РСР. Сьогодні наукова тематика Інституту вже охоплює не тільки Українські Карпати, а й територію всієї України та інших країн світу. Головним завданням Інституту є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових наукових знань у галузях екології, екосистемології, середовищезнавства, ботаніки, зоології, охорони природи, екоморфогенезу рослин і популяційної екології, сприяння соціально-економічному розвиткові суспільства.
IV (XV) МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ (Львів, 28 жовтня 2021 р.)
Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Матеріали IV (XV) Міжнародної наукової конференції молодих учених (Львів, 28 жовтня 2021 року). – Львів, 2021. – 118 c.
Видання розраховане на ботаніків, мікологів, зоoлогів, ґрунтознавців, працівників охорони природи, викладачів, аспірантів та студентів природничих спеціальностей.
09-12 вересня 2021 року під егідою Міністерства освіти і науки України відбулася наукова всеукраїнська конференція „Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій”, присвячена 100-річчю від дня народження відомого вченого – зоолога Костя Адріановича Татаринова.
Організаторами конференції були: Львівський національний університет імені Івана Франка, Інститут екології Карпат НАН України, Шацький національний природний парк і Державний природознавчий музей НАН України.
Міжнародна науково-практична інтернет-конференція
Старовікові ліси як модель відновлення функціональної суті карпатських лісів: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції (23-24 червня 2021 р.) – 50 с.
Опубліковані тези доповідей, виголошених на міжнародній науково-практичній конференції «Старовікові ліси як модель відновлення функціональної суті карпатських лісів». В збірнику подано матеріали про сучасний стан, проблеми та перспективи збереження старовікових лісів та пралісів, а також ролі старовікових лісів у збереженні біорізноманіття, нормативно-правові аспекти ідентифікації пралісів в Карпатах, правові аспекти можливостей збереження старовікових лісів та досвід країн Європейського Союзу у вивченні пралісових екосистем.
Науковий on-line семінар до відзначення 50-річчя ЗНЦ НАН та МОН України.
м. Львів, 17 травня 2021 р. (11:00-13:00)
17 травня 2021 р. відбувся науковий семінар «Роль академіка Михайла Голубця у вивченні карпатських лісів», організований відділом екосистемології Інституту екології Карпат НАН України з нагоди відзначення 50-річчя ЗНЦ НАН та МОН України.
У роботі семінару взяли участь 25 науковців наукових установ та навчальних закладів, зокрема Західного Наукового центру НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім.П.С.Пастернака, Держівного природознавчого музею НАН України, біологічного факультету ЛНУ ім.Івана Франка.
Міжнародна науково-практична конференція
Час і місце проведення: 11.05.2021 (о 11:00),
Львівський будинок вчених (Львів, вул. Листопадового Чину, 6)
11 травня 2021 р. відбулася Міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ПРИКОРДОННИХ...