Охорони природних екосистем

---

При відділі функціонує науковий гербарій (LWKS), куратор - к.б.н. Н. М. Сичак та лабораторія Еколого-таксономічних та інформаційних засад збереження біорізноманіття, завідувач, д.б.н., с.н.с. І.М.Данилик;

Кількість працівників – 12 (у т.ч. 7 наукових), завідувач - к.б.н., с.н.с. О. О. Кагало.

Відділ є продовжувачем ідей наукової школи територіальної созології та проводить дослідження за такими науковими напрямами:

• обґрунтування методів збереження біорізноманітності, інформаційних, методичних та організаційних засад її моніторингу, а також прогнозування напрямів і темпів змін рослинного покриву в умовах заповідного режиму;
• виявлення рідкісних і зникаючих видів рослин і фітоценозів, узагальнення закономірностей формування регіональної біорізноманітності фіто- й зообіоти в антропогенно трансформованих ландшафтах на видовому, популяційному, ценотичному та екосистемному рівнях;
• аналіз можливої ролі антропогенно трансформованих територій в розвитку та еволюції біоти та перспектив їх використання з метою оптимізації збереження біорізноманіття;
• розробка принципів і методів територіальної охорони природи на засадах оселищної (біотопної) концепції збереження біорізноманіття й формування екомережі
• аналіз закономірностей поширення видів, морфологічної диференціації популяцій окремих таксонів у залежності від просторових та екологічних особливостей біотопів, динаміки екотопологічних флорокомплексів в умовах різних форм антропогенного впливу на екосистеми.

Неструктурним підрозділом відділу є науковий гербарій (LWKS).

Неструктурна Лабораторія «Еколого-таксономічних та інформаційних засад збереження біорізноманітності»

Створена 01.05.2015 р. (Наказ директора Інституту екології Карпат НАН України № 27/к від 08.04.2015 р.)

Основні наукові завдання Лабораторії

• еколого-таксономічні та систематичні дослідження біорізноманіття флори;
• вивчення раритетного компоненту фітобіоти в об’єктах природно-заповідного фонду;
• екологічний моніторинг і менеджмент об'єктів ПЗФ;
• підготовка обґрунтувань для створення об’єктів ПЗФ;
• запровадження оселищної концепції охорони біорізноманіття;
• формування Смарагдової мережі та екомережі України;
• формування та розбудова інформаційних баз даних біорізноманіття.

Відзнаки:

• диплом лауреата обласної премії відомим ученим і знаним фахівцям (І.Данилик, 2015);
• диплом лауреата обласної премії талановитим молодим ученим і спеціалістам (С.Сосновська, 2015);
• почесна грамота Президії НАН України (С.Сосновська, 2018);
• почесна грамота відділення Загальної біології НАН України (І.Данилик, 2018);
• почесна грамота від Західного наукового центру НАН України (Н.Сичак, 2018);
• стипендія ім. Королеви Ядвіги на базі Ягелонського університету (м.Краків, Польша) (І.Беднарська, 2019);
• стипендія Президента України для молодих учених (С.Сосновська, 2018-2019)

Перспективні напрями наукової діяльності Лабораторії І:

• дослідження фітобіоти України на різних рівнях організації – від молекулярного до екосистемного;
• комплексні еколого-таксономічні дослідження окремих груп рослин, зокрема, Cyperaceae, Rosaceae, Poaceae та ін. у контексті підготовки фундаментальних зведень «Флора України», «Екофлора України», «Флора західних регіонів України»; підготовка нових видань «Визначника рослин Українських Карпат», «Червоної книги України»;
• підвищення ролі гербарної справи в Україні шляхом проведення щорічних «Курсів гербарної справи» на основі гербарію Інституту (LWKS); створення електронної бази даних фіторізноманіття за критично опрацьованими матеріалами;

Перспективні напрями наукової діяльності Лабораторії ІІ:

• дослідження генетичного різноманіття видів роду Festuca з використанням молекулярних, цитологічних (проточна цитометрія) та біохімічних маркерів; пошук нових альтернативних молекулярно-генетичних маркерів для вивчення філогенії роду Festuca та процесів мікроеволюції на внутрішньовидовому та внутрішньопопуляційному рівнях;
• поглиблення еколого-популяційних досліджень рідкісних і зникаючих видів роду Carex у різноманітних умовах їх існування (заповідний режим, антропогенно-трансформоване середовище);
• поглиблення наукових досліджень фітобіоти в об’єктах природно-заповідного фонду; координація науково-дослідної роботи природних заповідників і національних природних парків; підготовка обґрунтувань для створення нових об’єктів природно-заповідного фонду;

Перспективні напрями наукової діяльності Лабораторії ІІІ:

• розширення екологічно моніторингових досліджень на популяційно-видовому, ценотичному та оселищному рівнях на природоохоронних територіях у контексті формування наукових і практичних основ менеджменту природно-заповідного фонду; поглиблення еколого-популяційного моніторингу гірських і рівнинних болотних екосистем у зв’язку з кліматичними змінами;
• комплексне вивчення рідкісних і зникаючих видів рослин різних рівнів охорони (міжнародний, національний, регіональний); формування теоретичних засад укладання Червоних книг, Списків раритетних видів;
• подальше впровадження оселищної концепції охорони біорізноманіття; формування Смарагдової мережі та екологічної мережі України на регіональному та місцевому рівнях.