Круглий стіл «Карпати та війна»: науковці Львова обговорили екологічні наслідки релокації промисловості та розвитку енергетичних проєктів у Карпатському регіоні
2 червня 2026 року в Інституті екології Карпат НАН України в межах Днів науки відбувся круглий стіл “Карпати та війна: екологічні наслідки релокації промисловості в Карпатський регіон”, організований Західним науковим центром НАН України і МОН України спільно з Інститутом екології Карпат НАН України.
З основною доповіддю «Зелена енергетика в Карпатах – 50 відсотків зеленого: неупереджена екологічна та соціально-демографічна оцінка» виступив завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Олександр Кагало.
У доповіді та подальшій дискусії розглядалися наслідки воєнних трансформацій для Карпатського регіону, зокрема процеси релокації підприємств із прифронтових територій до західних областей України, розвиток відновлюваної “зеленої” енергетики, будівництво вітроенергетичних комплексів у високогір’ї, а також екологічні, соціально-економічні та демографічні виклики, що постають перед гірськими територіями. Особливу увагу було приділено питанням збереження біорізноманіття, природних оселищ, ландшафтного різноманіття та екологічної стійкості Карпатських екосистем.
Учасники круглого столу обговорили подвійний характер релокації бізнесу до Карпатського регіону. З одного боку, ці процеси сприяють економічному розвитку, створенню нових робочих місць та модернізації інфраструктури, а з іншого – призводять до посилення антропогенного навантаження на вразливі гірські екосистеми, фрагментації природних територій, втрати біорізноманіття, зміни гідрологічного режиму та трансформації традиційних ландшафтів. Окремо розглядалися ризики, пов’язані з реалізацією масштабних інфраструктурних і енергетичних проєктів.
У роботі круглого столу взяли участь: директор Західного наукового центру НАН України і МОН України, кандидат технічних наук, доцент Олег Зинюк; заступник декана біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент Віталій Гончаренко; завідувач кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор географічних наук, професор Євген Іванов; завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Національного університету «Львівська політехніка», доктор технічних наук, професор Мирослав Мальований; завідувач кафедри екології та захисту довкілля Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, кандидат біологічних наук, доцент Петро Хірівський.
У дискусії також взяли участь журналістка та блогерка Олена Мудра і юристка Наталія Майстренко, які акцентували увагу на необхідності широкого суспільного обговорення та налагодження ефективної взаємодії між органами влади, науковою спільнотою й громадськістю задля забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону, збереження його природної спадщини та належного врахування екологічних ризиків під час планування і реалізації господарських та енергетичних проєктів.
Активну участь в обговоренні взяли науковці Інституту екології Карпат НАН України: д.б.н., с.н.с. Володимир Кияк, д.б.н., с.н.с. Юрій Кобів, к.б.н., с.н.с. Ірина Шпаківська, к.б.н., старший дослідник Надія Сичак, к.б.н. Юрій Забитівський. Учасників круглого столу було ознайомлено з результатами досліджень щодо впливу антропогенних чинників на біорізноманіття високогір’я Українських Карпат, а також з оцінками екологічних ризиків, пов’язаних із реалізацією проєктів будівництва малих гідроелектростанцій у регіоні.
За підсумками круглого столу учасники наголосили на необхідності науково обґрунтованого просторового планування розвитку Карпатського регіону, удосконалення екологічного моніторингу, посилення природоохоронної складової під час реалізації інфраструктурних проєктів та впровадження принципів сталого розвитку для збереження природної спадщини Українських Карпат в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій.
Щиро дякуємо всім учасникам за змістовну дискусію, конструктивний обмін думками та увагу до актуальних проблем збереження природних екосистем Карпатського регіону.
