Інститут екології Карпат

головна ВИБОРИ ДИРЕКТОРА 2020 року спеціалізована вчена рада дирекція підрозділи стаціонар конференції публікації
 пропозиції партнери TEMPUS

ERASMUS+ INTENSE ДІЯЛЬНІСТЬ		 адреса

IV (XV) МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ
 IV (XV) МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
МОЛОДИХ УЧЕНИХ

«НАУКОВІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ
БІОТИЧНОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ»
(Львів, 28 жовтня 2021 р.)
UKR інформаційний лист [UK] Заявка


IV (XV) INTERNATIONAL CONFERENCE
OF YOUNG SCIENTISTS

„SCIENTIFIC PRINCIPLES
OF BIODIVERSITY CONSERVATION”
(Lviv, 28 October 2021)
eng  Circular 1 [EN]   APPLICATION FORM


СТАРОВІКОВІ ЛІСИ
 Старовікові ліси як модель
відновлення функціональної суті
карпатських лісів

Міжнародна науково-практична
інтернет-конференція
UKR інформаційний лист [UK]
eng [EN]
POL [PL]


on-line семінар
 Роль академіка НАН України
Михайла Голубця
у вивченні карпатських лісів


Науковий on-line семінар
до відзначення 50-річчя
ЗНЦ НАН та МОН України
м.Львів, 17 травня 2021 р. (11:00-13:00)


Міжнародна науково-практична конференція
 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ
ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ПРИКОРДОННИХ
ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ

Міжнародна науково-практична конференція
Час і місце проведення: 11.05.2021 (о 11.00),
Львівський будинок вчених
(Львів, вул. Листопадового Чину, 6)


Інститут екології Карпат
створений згідно з постановою Президії НАН України № 275 від 22 жовтня 1991 р. на базі Львівського відділення Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, сформованого у 1974 р. з трьох відділів Державного природознавчого музею АН УРСР та відділу морфогенезу рослин цього інституту.

Головним завданням Інституту є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових наукових знань у галузях екології, екосистемології, геосоціосистемології, ботаніки, зоології, охорони природи, екоморфогенезу рослин і популяційної екології, сприяння науково-технічному прогресові та соціально-економічному й духовному розвиткові суспільства.

Інститут екології Карпат є державною науковою установою Національної академії наук України і входить до складу Відділення загальної біології НАН України.

В Інституті за час його існування працювали або працюють, такі визначні вчені:


академік НАН України М.Голубець,
член-кореспондент АН УРСР А.Лазаренко,
член-кореспондент НАН України М.Козловський;
професори і доктори біологічних наук:


К.Малиновський, М.Рудишин, С.Стойко, В.Коліщук, Л.Мілкіна, Ю.Чернобай, І.Козак, О.Демків, Й.Царик, Г.Жиляєв, П.Гнатів, В.Кияк., Ю.Кобів, І.Данилик

Основні напрями діяльності Інституту:
  • комплексне вивчення екосистем і геосоціосистем Українських Карпат і прилеглих територій;
  • обґрунтування способів регулювання їхньої структури та керування екосистемними і геосоціосистемними процесами з метою оптимізації продукційних, ґрунтозахисних, водорегуляційних та інших корисних функцій;
  • розроблення і вдосконалення методів охорони біорізноманітності та забезпечення умов сталого розвитку карпатського регіону;
  • вивчення субцелюлярних і молекулярних механізмів онтогенезу рослин, морфологічної й структурно-функціональної мінливості популяцій під впливом зовнішніх факторів та у зв'язку з питаннями видоутворення.
Від 2000 р. Інститут публікує періодичне видання (тематичний збірник) "Наукові основи збереження біотичної різноманітності".

Щорічно Інститут проводить набір до аспірантури з відривом та без відриву від виробництва за спеціальністю 03.00.16 – екологія.
Інформація про умови поступлення від 2021.01.01 тут.

При Інституті функціонує спеціалізована вчена рада (Постанова президії ВАК України від 30 березня 2011 року № 7-07/3 про створення в Інституті екології Карпат НАН України спеціалізованої ради К35.257.01, підтверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12 травня 2015 року № 528 та наказом Міністерства освіти і науки України № 527 від 24.05.2018 р.), із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.16 – екологія терміном на два роки. З програмою для підготовки до складання кандидатського іспиту за вказаною спеціальністю можна ознайомитися тут. Голова спецради – член-кореспондент НАН України, д.б.н. М.П.Козловський, учений секретар спецради – к.б.н., с.н.с. І.М.Шпаківська).

Персональний склад Вченої ради Інституту


Вакансії

Про оголошення конкурсу на наукову посаду
(20 листопада 2020 року)

Відповідно до наказу директора Інституту від 10 листопада 2020 р. № 70/к § 2 «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад наукових працівників» та наказу директора Інституту від 10 листопада 2020 р. № 70/к § 1 «Про наявність вакантних посад наукових працівників станом на 1 листопада 2020 р.»

ОГОЛОШУЄТЬСЯ КОНКУРС на заміщення вакантної посади

•    Провідного наукового співробітника  відділу екосистемології (біологічні науки) - одна вакансія.

З вимогами до претендентів та переліком документів можна ознайомитися тут

Термін прийняття заяв та документів –
20 листопада 2020 року (з 10-00) по 20 грудня 2020 р (16-00).

Текст оголошення опубліковано газета «Високий Замок» 27.11.2020 № 95
М.П. КозловськийЗ глибоким сумом сповіщаємо, що 24 травня 2020 року, після тяжкої хвороби, на 64 році життя, помер відомий український еколог, фахівець в галузі екології угруповань фітонематод та індикації екологічного стану лісових екосистем, директор Інституту екології Карпат НАН України, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України

М.П. Козловський народився 28 жовтня 1956 р. в с. Лобачівка Горохівського р-ну Волинської обл. Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка у Львові в 1979 р. Навчався в аспірантурі у Львівському відділенні Інституту ботаніки АН України (1981-1984 рр.). Кандидатську дисертацію захистив 1988 р., доктор біологічних наук (2007 р.), член-кореспондент НАН України (2018 р.). Пройшов шлях від інженера до провідного наукового співробітника, від 2007 р. – виконувач обов’язків, а від 2010 р. – директор Інституту екології Карпат НАН України.

М.П. Козловський – відомий спеціаліст у галузі екології лісових екосистем Карпат, екосистемології, ґрунтової зоології, фітонематодології, біоіндикації стану природності екосистем. Започаткував напрям вивчення екології угруповань фітонематод і на їх основі біоіндикації стану природності лісових екосистем. Початок його наукової діяльності пов’язаний з дослідженнями маловивченої групи ґрунтових організмів – фітонематод. Кандидатська дисертація М.П. Козловського «Нематодні комплекси грабових дібров верхів’я басейну Дністра та їх біогеоценотична роль» була першою роботою в Україні та колишньому СРСР щодо досліджень цієї групи тварин, захищеною за спеціальністю «екологія».

Подальші дослідження фітонематод М.П. Козловський проводив в Українських Карпатах, що дало можливість уперше з позицій сучасної екосистемології дослідити та проаналізувати структурно-функціональну організацію ґрунтових нематодних угруповань первинних і вторинних біоценозних екосистем у межах дубового, букового, смерекового, субальпійського та альпійського поясів рослинності.

М.П. Козловський встановив загальні закономірності формування нематодних угруповань у первинних екосистемах висотних поясів рослинності Карпат і визначив основні риси структурних змін цих угруповань у вторинних біогеоценозах. Розробив схему участі нематодних угруповань у споживанні енергії в екосистемі. На основі досліджень споживання енергії трофічними групами ґрунтових нематод у первинних екосистемах лісового, субальпійського та альпійського поясів рослинності вивчив загальну закономірність цього процесу, що стало основою для розроблення методики оцінки змін функціональної організації ґрунтових нематод у вторинних екосистемах. Істотна різниця у функціональній організації угруповань ґрунтових нематод первинних і вторинних екосистем дозволила розробити класифікацію їхніх комплексів за функціональними ознаками.

Дослідження М.П. Козловського показали, що ця закономірність властива також загальному угрупованню ґрунтових безхребетних тварин у первинних і вторинних біогеоценозах. Це дозволило використовувати угруповання ґрунтових нематод як біоіндикаційну групу функціональної організації загального угруповання ґрунтових безхребетних тварин.

Використання біоіндикаційних властивостей нематодних угруповань дало змогу ідентифікувати екосистеми первинного і вторинного типів та з’ясовувати величину відхилення функціональної організації угруповань безхребетних ґрунту у вторинних біогеоценозах від первинного біогеоценозу, охарактеризувати санітарний стан вторинних лісових біогеоценозів і гірських агроекосистем. На основі цих досліджень обґрунтовано способи збереження природного різноманіття фітонематод і штучного регулювання структурно-функціональної організації фітонематодних угруповань з метою формування нефiтопатогенних комплексів у лісових екосистемах, підвищення їх стійкості та продуктивності.

Роботи М.П. Козловського щодо вивчення біоіндикаційних властивостей фітонематодних угруповань наземних екосистем не мають аналогів в Україні та за кордоном.

М.П. Козловським уперше встановлено, що на певних територіях у вторинних ялинових лісах формуються фітопатогенні ґрунтові нематодні комплекси, які негативно впливають на кореневу систему ялини європейської та є однією з причин погіршення її санітарного стану, а в окремих випадках і всихання. Біоіндикаційні властивості нематодних угруповань ґрунту дають можливість оцінити сучасний санітарний стан ялинників і передбачити їх перспективи.
У 1999 році у Сколівських Бескидах Українських Карпат уперше виявлено поширення в гірських регіонах золотистої картопляної нематоди, внаслідок чого був запроваджений державний карантин на вирощування картоплі та вжиті заходи щодо елімінації цих паразитичних організмів.

Підтвердженні факти всихання ялини європейської та сосни звичайної під впливом аборигенного виду стовбурової нематоди. Проведені дослідження зараження сосни звичайної на Поліссі показали, що період проникнення стовбурових нематод з гілки, де відбувається зараження сосни, до стовбура може тривати від декількох до десятків років, а патогенний вплив на дерево проявляється через період, тривалість якого натепер не встановлена.

М.П. Козловський був керівником і виконавцем трьох міжнародних наукових проектів. Під його керівництвом і за його участі виконувався перший в Україні спільний українсько-німецький проект «Трансформаційні процеси в регіоні верхів’я Дністра», який виконувався під егідою ЮНЕСКО (1996-2008 р.р.) й успішно був завершений написанням спільної монографії «Transformation processes in the Western Ukraine» (2008).

Він є автором 180 наукових праць, у т.ч. монографії «Фітонематоди наземних екосистем Карпатського регіону» (2009), та співавтором 5 колективних монографій.

М.П. Козловський був членом секції «Раціонального природокористування» Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, членом Бюро Виконкому Західного наукового центру НАН України та МОН України й головою секції «Екології, загальної біології та охорони природи», головним редактором наукового щорічного збірника Інституту екології Карпат НАН України «Наукові основи збереження біотичної різноманітності», членом редколегій низки інших періодичних наукових видань, членом Президії Лісівничої академії наук України.